Без твоєї, кохана, любові Я творити б і жити не зміг. Вона впала, як сніг випадково Серед березня, прямо до ніг. Щедро сонцем чуття обігріта Потекла ручаями спокус До твого спекотливого літа Від моїх снігопадів та стуж. Розчинилася в чистому морі Сивих мрій і німих сподівань. По ночах піднімалася вгору І не меркла на схилах світань. Без твоєї, кохана, любові В мені згасне життя ненасить. Вона зараз у кожному слові Моїх віршів взаємно звучить…
Не сподівався навіть на появу такого уважного читача своїх віршів, як ви, Пилипе. Не буду лукавити, мені було дуже приємно читати ваш коментар. Я вам щиро вдячний за увагу і розуміння.
Як мені приємно, що ти рада моїм весняним веселощам! Щиро вдячний тобі, Катю, за побажання. Нехай вони будуть взаємними!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
1
