Бродить ідея – посіяти смуту Поміж людьми у якійсь голові. Тільки літопис не дасть обманути Розум, якщо ми не мертві – живі. Думку втлумачити прагнуть уперто: - Роду минуле ви бачили в сні! Тільки не вдасться із пам”яті стерти Радощі давні та болі сумні. Ми не дамо до обману охочим Мову забути нас змусити й спів. Спини козачі іще кровоточать, Стогнуть від втоми вози чумаків. Нам не брешіть, що пішли з посполитих, І що затурчені предки були. Ласкою й щедрістю недругів ситі, - З їхніх обіймів втекли кабали. Тих, кому пам'ять і віра властиві, Пил небуття до цих пір не погріб. Долею власною вічно щасливі, Оремо поле та сіємо хліб. Нашу свідомість брехнею не вкрасти, Не затуманити словом мізки. Про наші кроки до волі та щастя Правду розкажуть німі могилки.
Не зовсім, бо чітко сам бачу у вірші слабкі місця.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")