1 куплет: Заціловані смутком долоні Обіймають зажурену постать. Ніби у чарівному полоні, Наші тіні розтанули просто, Там залишився губ твоїх шепіт, І мій погляд ще повний тобою, Там, де чути сердець наших трепет, Заплело павутиння журбою, Приспів: Там вирують думки наші грішні, І нове не почати, бо важко. Ти – моя недоспівана пісня, Ти – моя недоказана казка. 2 куплет: Ще сльоза не скотилася з вії, Ще бринить кришталева краплина, Ще не стала примарою мрія І триває казкова хвилина, Ще з цілунку вуста не схололи, І, смакуючи доторк, зігріті, Там, де серце на два розкололось, Що були у одному сповиті. Приспів. 18 листопада 2005 р., 27 вересня 2007 р.
|