1 куплет: - Заквітує жасмин на моєму подвір’ї, Запалає калина до дзвінких холодів. Щось змінилось на небі в твоєму сузір’ї, Щось злетіло з небес у долоні мої: - Із сузір’я скотилася зірка в долоні, Але їх, не спаливши, зігріла теплом, Доторкнулась звабливою ніжністю скроні І закралась до серця загостреним склом. Приспів: Зорі стрімко летять, зорі падають з неба, Зорепад навкруги, мов святковий салют. Як зірки до землі, я тягнуся до тебе, Бо шалено, без меж, до нестями люблю. 2 куплет: - Заспівав соловей в зорепаді кохання, Закувала зозуля в неосяжності літ. Щось збентежило душу, як подих світання, Щось запалює серце, мов райдуги цвіт. - Запишається квітка п’янкою росою, Загойдається небо в обіймах твоїх, – Так, приходить кохання стрімкою водою, Так, тріпоче стеблинка в долонях моїх. Приспів: Зорі стрімко летять, зорі падають з неба, Зорепад навкруги, мов святковий салют. Як зірки до землі, я тягнуся до тебе, Бо шалено, без меж, до нестями люблю. Програш. Приспів: Зорі стрімко летять, зорі падають з неба, Зорепад навкруги, мов святковий салют. Як зірки до землі, я тягнуся до тебе, Бо шалено, без меж, до нестями люблю. Як зірки до землі, я – до тебе, Бо безмежно, шалено люблю. Як зірки до землі, я – до тебе, Бо безмежно, шалено люблю.
|