| 1 куплет: - Заквітує жасмин на моєму подвір’ї,
Запалає калина до дзвінких холодів.
Щось змінилось на небі в твоєму сузір’ї,
Щось злетіло з небес у долоні мої: - Із сузір’я скотилася зірка в долоні,
Але їх, не спаливши, зігріла теплом,
Доторкнулась звабливою ніжністю скроні
І закралась до серця загостреним склом. Приспів: Зорі стрімко летять, зорі падають з неба,
Зорепад навкруги, мов святковий салют.
Як зірки до землі, я тягнуся до тебе,
Бо шалено, без меж, до нестями люблю. 2 куплет: - Заспівав соловей в зорепаді кохання,
Закувала зозуля в неосяжності літ.
Щось збентежило душу, як подих світання,
Щось запалює серце, мов райдуги цвіт. - Запишається квітка п’янкою росою,
Загойдається небо в обіймах твоїх, –
Так, приходить кохання стрімкою водою,
Так, тріпоче стеблинка в долонях моїх. Приспів: Зорі стрімко летять, зорі падають з неба,
Зорепад навкруги, мов святковий салют.
Як зірки до землі, я тягнуся до тебе,
Бо шалено, без меж, до нестями люблю. Програш. Приспів: Зорі стрімко летять, зорі падають з неба,
Зорепад навкруги, мов святковий салют.
Як зірки до землі, я тягнуся до тебе,
Бо шалено, без меж, до нестями люблю. Як зірки до землі, я – до тебе,
Бо безмежно, шалено люблю. Як зірки до землі, я – до тебе,
Бо безмежно, шалено люблю.
| 
у Вас 
0
5!
