* * * Вона доволі груба у коханні, А я занадто скромний у житті. Вона мене знесилює страхами, А я її замкнув у самоті. І знову день при дні і рік за роком Сплітаємо себе із протиріч. А я лише боюсь, що ненароком Затушимо якусь із наших свіч. Коли жага світи розколихає, І в грішники запишуться святі, Я стану зовсім грубим у коханні, Вона ж - занадто скромною в житті.
|