ЕЛЕГІЯ Шукаємо втому. Цілунки м’які Над нами сплітаються тихо. Лоскочуть вітри занімілі, терпкі. Здіймається обрію вихор. Ви нас не шукайте. Уже круговерть Розкинула пастки лукаві. Усе полетить, наче сон, шкереберть, І ми не відринемо в славі. Нічийна трава. Шелесткі кольори. Бездонність прощальної миті. І вічний, мов небо, печалі надрив. І ми. Невідплатністю злиті.
|