Ненаситний

Тебе на все життя для мене вистачить,
Тобою насолоджусь що хвилини.
Не можу спрагу свою плотську погасить,
І птахом до обіймів твоїх лину.

Не напиваюся із тв́оїх почуттів
Мені що раз цього не вистачає.
Чи я на самоті, чи з друзями, чи в сні,
Моє єство завжди твого чекає.

Цілую пристрасно і ѓорну сильно так
Як навіжений, мало не до болю.
Ти не перечиш, навпаки мені у такт
Робити дозволяєш це з тобою.

Я ніби п’яний, чи хворію що то є
Нас́итився тобою вже до кр́аю.
Та знов неспокій аж із дна сердечка б’є,
Любові спрагу знову відчуваю.