виліпи моє обличчя білим і чорним...як молоко і біль, як тиша і байдужість... загорни мене в конверт і відправ з лелеками у вирій, коли прийде осінь... зіграй мене на гітарі...порвавши струну на останньому акорді... посій мене маками навесні...червоними по чорній землі... натисни Delete і зітри мене... зі своєї лінії долі... буду жити вічно...дощами на склі... вітром у полі...
|