Теплом горять у сутінках вогні Твоїх очей, мов зорі загадкові. Сьогодні ми увечері одні Під кронами затишної діброви. Пообнімались, наче близнюки, Хоч зовні ми ні крапельки не схожі. Не випускаю руку із руки І погляду від тебе не відвожу…
Що було далі? Так і не випускаю ту руку до цих пір і погляду на інших не відвожу. Буває, що шия трохи заболить, то подивлюся десь убік ненадовго...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн