Бачу. як козацьким кроком
по моїм городі
вельми шановна сорока,
мов княгиня ходить.
І тут гляне. І там гляне.
І з псом поговорить.
Буває, на плоті стане,
Потім летить скоро
до дітей. Несе їм в дзьобі
черв’яка, горіха...
Це все діточкам на обід.
Зараз буде втіха.
Бо сорока добра мама.
Діток доглядає.
Не один раз не з’їсть сама...
Нехай діти мають.
25.05.2010р.
|