Олександр ГУНЬКО
*
* *
У
ритмі і рухів, і чарів
Кружляєм
по колу удвох,
Неначе
себе приручаєм
До
вічного болю тривог.
Неначе
ми встигли забути,
Що
світ не існує без нас,
Що
всі його давні спокути —
Це
наш галактичний баланс...
І
музика тихо гортає
Душі
полохкі сторінки.
Можливо,
аж за небокраєм
Ми
станемо знову ніким.
А
поки, тамуючи голод,
В
надії на зоряний шанс
Кружляємо
вперто по колу.
...А
коло кружляє по нас.
|