***

Розмалювала губи й вії,

приодягнулась мов повія,

і вирвалась на волю,

Промовила болючі фрази,

з тобою поруч йшла образа,

псувати мою долю...

Ти спокусила нерви й мозок,

слова гриміли,наче грози,

травневим ранком

тихим,

ще мить лунали піруети,

"трьохповерхових" слів букети,

а далі мовчки дихав...

Лиш п"ять секунд-скупа розмова,

і мої мрії кольорові,

у дріб"язки, уламки,

В її очах бриніли сльози,

що обпекли мене морозом,

травневим тихим ранком...