А у мене зараз "монотонна метушня і втома днів"... Так жарко і зовсім нічого не хочеться робити... Тільки б у прохолодну кімнату і Інтернет... Та, нажаль, так не можна.... Гарний вірш, Олексію! Вітаю!
Людмило дякую!Ви ж знаєте, самі у творчому процесі, тут сплелося все. І щось своє і придумане, як і кожному вірші.Вірш не новий, довго лежав, я просто дату поставив останньої редакції.Але без досвіду у цій галузі не напишеш.
І мені здається, що Людмила каже правду - автору свою душу важко замаскувати, читач її біль, радість, чи занепокоєнність відчуває відразу, ось так, Олексію.
Дякую Андрію!Це питання дискусійне...Всьому є межа!Я не про героїв вірша, а так про життя.Є наскільки різні люди, що диву даєшся.Вогонь і лід!Але живуть разом, дітей виховують, якось притерлися...Всього буває!Дякую за коментар!
Інколи доповнюють один одного, інколи давлять своїм характером і не дають рухатися і розвиватися у своєму напрямку.Всього буває!Але якщо разом під дахом проживають і не тріпають постійно нерви - то вже добре!А потім з роками все стає на своє місце...Хтось домінує, хтось у ролі підлеглого(хоча це ще не факт) я про дійсні ролі.Може здаватися що ти головний, а насправді тобою просто уміло маніпулюють!А інколи комусь і не хочеться бути ведучим(так легше), краще бути тим кого ведуть...Складно це все....Люди дисертації по психології написали, і то знають, що не все знають!Цікава тема у нас намалювалася!Дякую!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")