АННА АХМАТОВА

Молитесь на ночь, чтобы вам

Вдруг не проснуться знаменитым.

А.Ахматова

Чи помолилась я увіч,

Чи тільки вірші прошептала,

Але в сомнамбули сторіч

Уже душа моя вертала.

Всі примхи, вади, біди, сни

Вона відкинула затято,

Щоб усесвітньої весни

У задзеркаллі дочекатись.

О, як минала мить краси!

Горіли люстри, лампи, свічі…

Герої вибились із сил

У тьмі двадцятого сторіччя.

Та я усе ж пережила

Всі маски злого карнавалу.

І просвітліли дзеркала

Очей, котрих я ще не знала.

І напливає зусебіч

Життя, якого не здійснити.

Моліться на ніч — не на ніч,

Щоб не проснутись знаменитим.