АННА
АХМАТОВА
Молитесь
на ночь, чтобы вам
Вдруг
не проснуться знаменитым.
А.Ахматова
Чи помолилась я увіч,
Чи тільки вірші
прошептала,
Але в сомнамбули
сторіч
Уже душа моя вертала.
Всі примхи, вади,
біди, сни
Вона відкинула
затято,
Щоб усесвітньої
весни
У задзеркаллі
дочекатись.
О, як минала мить
краси!
Горіли люстри, лампи,
свічі…
Герої вибились із
сил
У тьмі двадцятого
сторіччя.
Та я усе ж пережила
Всі маски злого
карнавалу.
І просвітліли дзеркала
Очей, котрих я ще не
знала.
І напливає зусебіч
Життя, якого не
здійснити.
Моліться на ніч —
не на ніч,
Щоб не проснутись
знаменитим.
|