Пн, 23.12.2024, 12:40
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1058]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2700]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [811]
Вірші про мову [282]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [1000]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3397]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [204]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1225]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [320]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4494]
Філософам [1308]
Громадянину [914]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Ваша стать:
Всего ответов: 493

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Конокрадська честь 9

9
Окрім Йончія Лупула, тільки жид Рувим пов’язував смерть Рудого з молдавським конокрадом, який більше не повернувся до «Золотої підкови». «А він ще наказав мені спекти гуску й покликати дівку, та сам більше не повернувся. Це його рука перерізала горлянку Рудому. Бозна за що! Ніхто не може розуміти цих конокрадів, ніби їх одна мати родила, запалюються хтозна з чого, й готові зарізати чоловіка, як барана», – міркував собі Рувим. Та це його не обходило, всі вони довіряють йому, а поки довіряють, то йому немає чого боятися.
Та якщо жидові було байдуже до смерті Рудого і зникнення Хараламбія, то Йончі Лупул весь тремтів зі злості, коли пригадував собі, що Хараламбіє не погинув від куль його револьвера, а очунявся на возі й перерізав Рудому горлянку, потім викинув його під вербові кущі на березі Тиси, а сам зник з його возом та конем і тепер десь вилежується в однієї зі своїх любасок.
«Вилизує, як собака, свої рани, а коли підойметься на ноги, то прийде по мою душу. Чорт би його забрав! Нібито в нього сім душ, як в гадини – б’єш, та не доб’єш...», – сплюнув сердито Йончі. Знав він добре, що конокрад не подарує йому цього, і хоча він не з тих, що тремтять зі страху, та ні не чекатиме, склавши руки, поки той повернеться. «Ліпше відправити Руксандру з Йонуцом до тестя, нехай перезимують в нього», – міркував Йончі, та скоро покинув таку думку, бо тоді його б підозрівали, що боїться чогось, сподівається чогось небезпечного, що може трапитися в нього дома. Потім надумав самому піти з дому і перебути зиму у свого говера Йошки Чілогеді в Хусті. Та й цю думку скоро відкинув, бо знав добре, що якби Хараламбіє захотів вбити його, то б знайшов будь-де, і в мишачій норі...
Йончі довго перекидав думками і вирішив, що іншого виходу немає, окрім смерті конокрада. Знайти його і покінчити з ним раз і назавжди! Він знав багато таких людей, що за гроші готові й рідну матір задушити, та чи посміє хтось з них підняти руку на конокрада? В цьому Йончі сумнівався. Бо кляті конокради тримають один до іншого, ніби рідні брати, й завжди готові помститися за смерть будь-кого зі своїх. А якщо наймити одного з них і заплатити йому добру ціну?.. Хіба Ісуса Христа не зрадив один з його апостолів! Якщо серед святих апостолів знайшовся зрадник, то знайдеться й серед грішних конокрадів. Та де шукати йому такого Юду?! Це не так просто, бо ж не підійде до першого-ліпшого конокрада, якого зустріне й запропонує тому добру ціну за душу Хараламбія, бо той, якщо не переріже йому горлянку, то побіжить і перекаже Хараламбію. А якщо, припустім, погодиться, то запросить таку ціну, як чорт за матір, а чи варт Хараламбіє такої ціни?! Адже він хотів вбити конокрада, щоб не заплатити за п’ятеро коней.
– Не вийшло, не вийшло..., – заговорив сам до себе Йончі й махнув рукою. Він готовий був заплатити ті гроші за голову конокрада, більше ні, й тоді чорт з Хараламбієм! Ніякого заробку, ніякої втрати, окрім воза та старої кобили, яку забрав конокрад, коли вбив Рудого. Жаль було йому й Рудого, добрий хлопець був, та одного разу треба було позбутися і його, бо знав надто забагато. Німий, німий, але хто зна?.. Ліпше йому порадитися з Радулом, той знає всіх конокрадів, чорт зна, чи й сам не займається конокрадством...
Йончі мав довір’я в Радула, як в се-бе самого, адже Раду виріс на його подвір’ї, їв його хліб. Йончієві завжди було приємно дивитися в чорні Радулові очі. «Саме такі, як в Миндри, його матері, і не тільки очі, а й волосся, губи і та сама чарівна усмішка, і білі зуби, тільки характер мій. Ой, що то за жінка була...Так палко кохати більше не вміє ні одна жінка...», – зітхнув Йончі.

Додав: traistamihai (23.08.2010) | Автор: © Михайло трайста
 
Розміщено на сторінці: Проза

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1658 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
confu9 hands hands hands hands hands up Чекаю на продовження!!!
avatar
2 traistamihai • 14:13, 26.08.2010 [Лінк на твір]
Щиро вам дякую!
avatar
3 COCODE • 11:04, 28.08.2010 [Лінк на твір]
Я теж чекаю up
avatar
4 traistamihai • 09:12, 31.08.2010 [Лінк на твір]
Велике спасибі!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Щиро дякую за коментар s-16

leskiv: Пречудова у вас уява. Сподобався вірш. respect

kraynyuk46: Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к

kraynyuk46: Дякую, п. Таміло. table-2       


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz