Пишаюся своїм козацьким родом І не соромлюсь імені свого. Я є сльоза великого народу, Пилинка тільки з образу його. Я українець, мов рушник барвистий, У світлих і печальних кольорах. Я українець, як напій ігристий, Що піниться й вирує на устах. Я – українець! Чуєте навколо Ви стогін мій, і плач, і сміх, і спів. Глузуєте, напевно, мимоволі, Що я живу, як жити Бог велів. Я не обніс свою ділянку дротом, Чужого не поцупив у біді. Моє добро моїм полите потом, Мозолями нажите у труді. Від золота і срібла не в захваті, Тому й чужих прикрас не помічав, Але я бачу, як навкруг багато Зростає гарних хлопців і дівчат. Вони ідуть уже мені на зміну, Щасливі діти вільної землі. Сльозинки і пилинки України, Її майбутні радощі й жалі…
Щойно повернувся з роботи, прочитав твій коментар і усміхнувся - я цей вірш сьогодні повторював на біс багато разів, не обманюю, козакам сподобався, а козачок поруч не було... Довелося також прочитати у приваті про невдале порівняння - мов напій ігристий, то не наше, мов наш напій медовуха і все. Не згодний уже тому, що тоді королевою Франції не повинна колись була бути моя землячка - Анна Ярославівна. Хто не вірить - нехай читає уважно історію... Я себе порівняв тільки з напоєм, не більше... Щиро тобі вдячний, Якове, за добрі та теплі слова.
Повідомлення в приват було таким: Добрий день. Я українець, як напій ігристий, Ігристе це шампанське, і асоціюється воно з францією... у нас медовуха. А вірш гарний!!!!! ___________________ Жодним чином не йшлося про невдале порівняння (Ви автор і маєте право писати так, як вважаєте за потрібне), просто звернула увагу на те, що ніби колючка було посеред усього вірша (суб*єктивно). Більше озвучувати не буду, ні в ПП, ні на форумі. А вірш гарний.
Оце реакція, Наталко!!! Мабуть, непорозумілися, нічого - буває... Прикро тільки вразило оте: "Більше озвучувати не буду..." Дякую тобі за добрі слова, за небайдужість...
Десь, колись читала, що шампанське та ігристе вино -не мають великої різниці, просто виготовлені на різних територіях, так як шампанське із Шампані. Тому брага теж ігриста
Особливо сподобалася кінцівка, оптимістична і вселяє надію і віру в наше покоління.
Такий гарний напій, як брага, мабуть, справді, буває тільки у наших краях, східні сусіди не дають йому дозріти, настоятися трохи. Зараз уже ні, але в юності я накоштувався його вдосталь... Тамаро, не потрібно конкретизувати, адже я порівнював не напої, а говорив лише про людський характер, а з чим його порівняти, то вже справа автора. Дякую тобі за розуміння і підтримкую
Прекрасний патріотичний вірш!!! Надихає до патріотизму, хочеться зробити щось корисне, добре... сорочку Сергію вишити... чи щось у цьому дусі Браво, Вікторе, браво!!!
Нерадісно і прикро мені, друже, Що небагато з нас за краєм рідним тужить... Може, у когось статки інші, то нехай уже вибачають, не хотів когось образити...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
1
Не згодний уже тому, що тоді королевою Франції не повинна колись була бути моя землячка - Анна Ярославівна. Хто не вірить - нехай читає уважно історію... 
