Горизонт

Горизонт проковтнув уже сонце,
Ніч ступала на трон крадькома,
Я дивуюсь собі: чи не сон це,
Бо так гарно...і смутку нема.

Я вдихав тепле небо і вдячно
Слухав тишу вітрів і собак,
Я згадав, так давно – цілу вічність
Не було мені добре от так.

Якщо б вітер покликав погратись,
Я б побіг через поле із ним
Під зірками, забувши проблеми,
Бо так солодко буть молодим.

Я стояв і вдихав тепле небо
І зірки. Цінував кожну мить.
Жаль, так пізно, раптово померши,
Починаєш по-справжньому жить.

26-28.07.03

* * *