У душі в куточку, в серця на краєчку Примостився спати смуток спроквола. Підібрався тихо, звив собі гніздечко І не йде нікуди із свого житла. Облягає серце й запевняє душу, Що лежати буде поміж них повік. Що його не зможе з місця нині зрушить Жартами і сміхом жоден чоловік. Зміг би існувати він і без людини, Та пізнати хоче кожного з нас суть, - У душі байдужій – смуток відпочине, У душі чутливій – спати не дадуть. У душі в куточку, в серця на краєчку На тортури вічні спокій я прирік. Там немає місця смутку для гніздечка, Дивиться на мене він вже звіддалік...
Ні, Наталко, мабуть, це просто вірш, не більше. Ми ще разом заспіваємо коли-небудь, але пісня буде веселішою, у ній слова будуть радіснішими, без ніяких пояснень... Дякую.
Співайте, раз так. Не буду обманювати вас, пані Алло, але коли написав перші рядочки, то про пісню й подумалося, але потім, як завжди, мені терпіння не вистачило. Дякую вам.
Краще, безсумнівно краще без смутку, Тамаро, але куди подіти його, коли він дереться у наші душі? Я вирішив, взагалі, про нього не згадувати, не давати йому і на мить притулок ні в закутках, ні з краєчку, просто забути про нього попри всі негаразди. Дякую тобі.
Ну, що значить не дивуйтеся, якщо кожного разу ти, Оксано, може сама не розуміючи того, дивуєш нас своїми чудовими піснями... Дякую тобі.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
Але не дивуйтеся, якщо мелодія буде не такою, як Ви собі її уявляли. 
