Якщо чесно,пане Вікторе,ваша *Молитва за Вишгород* цьому виною.Завжди коли дивлюсь на ветеранів серце починає нити.Боляче.Від того скільки на їхню долю випало випробувань і воєнних і уже під завісу життя -- буденних. Згори ллються красиві слова...та й усе.
Дякую,пане Пилипе,дякую.Ця тема завжди мені болить.Говорячи тихо і мило з батьками,а вони пережили і голодомори і війну і...миру нахльобалися,ніби і сам переживаєш те страшне і нещасне життя.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!