Текли повільно довгі будні, Серця бентежачи теплом, - А у неділю дощик нудний Гугніє зрання за вікном. Немов сумуючи за літом, Щоб поговору не було, - Незримий хтось почав ревіти У вихідний всім нам назло. І планування стали марні, Як потекло з дахів дзюрком… Гугніє дощик незугарно В неділю зрання за вікном.
Це Яків підказав мені своїм коментарем у неділю тему, а я, уже як зміг, написав про це. Дякую вам.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 
1
