Хитрий кіт Кіт улігся на дивані, Наче та поважна пані. Муркотить мені у вуха, Моїх слів зовсім не слуха. Я його хочу зігнати — Ніч на дворі, треба спати. Але він не помічає, Наче сам мене зганяє. Я кота в боки штиркаю, Але все ж не попадаю. Хитро кіт за цим слідкує. Розізливсь я — він не чує. І тоді я встав з дивана, Але кіт сховавсь під ванну. Сну б віддався без остатку — Знову кіт тут, й все спочатку
|