Наші бажання – птахи невловимі. Нізащо спинятись вони не повинні. Нехай летять крилаті до неба, У них там дім, туди їм треба. А нам до них, до них, рідненьких, До них нових, до них стареньких. Вони чекають, вони в нас вірять, Між них літає і наша МРІЯ. Ми мусимо виправдати їхні надії Поки ще ми можемо, поки молоді ми. Берімось до справи, часу не гаймо, До неба у подорож летімо негайно.
|