В осоках вилискує крицею На сонці холодна вода. Самотня верба над криницею Линяє поволі руда. Тумани над вільхами впалими Шукають від вітру спочин. Де в травні ночами співали ми, - Сумую у жовтні один. Сховали світанки за обрії Заграви вечірніх надій. Не вірю, що з іншим десь добре їй В шаленстві багряних завій. Коли в сарафані розхристанім Ряхтить над водою верба, - Незримо долаючи відстані Приходить у серце журба. Минуле вертається просинню Щоденно маршрутом одним До мене з весни аж до осені Із добре відомих причин.
Так, Тамаро, ми нарешті змогли зібратися разом, хоч проживаємо усі недалеко один від одного, робимо такі зустрічі, на жаль, дуже рідко. Я сховався перед зустріччю у закутку, спостерігав, як збираються друзі, хотілося впізнати самому усіх, але, хоч із багатьма з них бачився нещодавно, не зміг, хай мені буде соромно, це зробити. Час дуже змінює людей, я зайвий раз переконався у цьому, правда... Дякую.
Якове, які небесні світила?.. Наші зорі давно сіяють на землі поміж нас! Невже вони своїм сіянням тебе затьмарили так, що ти їх не замічаєш навколо себе, невже пробуєш відшукати одну із них десь там, у висоті?.. Дякую тобі.
Це Софія з Оксаною учора поспілкувалися, розтривожили трохи мою душу, ось і написалося про те, що згадалося, про що подумалося... Дякую тобі, Олександре.
Чудову осінь ви вишили словами Де кожне слово про красу говорить Про весну і літо які вже за нами Читаю і бачу життєві кольори. Іду через осінь вашими рядками Низенько вклонившись вам пане Віктое.
Я черговий раз дозволив собі римом скоментувати Ваш вірш, за якого щиро дякую. З повагою Василь Шляхтич
Вікторе, Я так рада Вас тут бачити!!! Я просто переживала, де Ви пропали, настільки звикла бачити Вас тут, на сайті, а раптом захворіли? Таке різке похолодання було, що я сама хворію зараз, та і Настя з Сергієм перехворіли. Я, коли читаю ваші вірші чую, ніби це Ви їх читаєте усім нам, тому і скучила. Ми ж настільки звикли до Вас, що, як тільки Ви не з"являєтесь - це ДУЖЕ помітно.
Не часто, та і небагатьом із нас, тут, на сайті приходиться читати подібні коментарі. Ось і у мене зараз, незважаючи на негоду та кепський настрій, потепліло на душі, проясніло довкола від твоїх слів, Оксано, не лукавлю, кажу щиру правду. Я дякую тобі, Оксано, за таку увагу до мене, мені дуже приємно усвідомлювати, що комусь не тільки мої вірші, а і моя доля зовсім небайдужі. Про власні справи я напишу тобі пізніше в приваті, не до пояснень зараз мені... Ще раз щиро тобі дякую.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
1
:happy: 
