Наблизитись...
___________________________ У височінь, за сині небокраї,
в примарну даль нескорених зірок
надію-птаха знову відпускаю –
до тебе щоб наблизитись на крок.
Наблизитись на ще одну поему,
на ще одну намріяну весну -
щоб із рядочків-квітів діадему
тобі подарувати неземну.
З віршів я простелю тобі доріжку
на берег жартівливого струмка,
якому цілувати свої ніжки
дозволиш, коли стомишся злегка.
А я – неподалік. Не потурбую.
Я - птах-надія. Вірш. Одна з квіток.
Щасливий, що тепло твоє відчую.
Що я вже поряд, ось.
Останній крок...
Додав: arvidas (22.09.2010)
| Автор: © Михайло Ісаєвич
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА