Ходить учитель по класу рядами, Говорить невпинно, махає руками. Останні парти давно вже поснули І монологу того не почули. Раптом «оратор» очима повів, Плеснув в долоні і їх розбудив. Прокинулись учні, зі злом подивились, Подумали разом: «А що б ви сказились!» Поглядів тих учитель злякався, Одразу замовк, в лиці помінявся. Затіпалось око, зблідло обличчя. Такий ось учитель цьОго сторіччя! Повільно по стінці униз він сповзає — У школі нервовий не виживає.
Забавно! Хоча з наголосами є проблеми. Учні, мабуть, з вечірної школи?
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
А зараз соромно і прошу пробачення за це.
