Ходить учитель по класу рядами, Говорить невпинно, махає руками. Останні парти давно вже поснули І монологу того не почули. Раптом «оратор» очима повів, Плеснув в долоні і їх розбудив. Прокинулись учні, зі злом подивились, Подумали разом: «А що б ви сказились!» Поглядів тих учитель злякався, Одразу замовк, в лиці помінявся. Затіпалось око, зблідло обличчя. Такий ось учитель цьОго сторіччя! Повільно по стінці униз він сповзає — У школі нервовий не виживає.
Забавно! Хоча з наголосами є проблеми. Учні, мабуть, з вечірної школи?
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
0
А зараз соромно і прошу пробачення за це.
