Спітнілі тіла З пустими очима. Напружені жили. Кров незлічима. Сплилися, злилися, Та не воєдино. Агонально зреклися. Померли незримо. Невтримно обоє Тамують бажання. Убиті собою Вони без кохання. Без почуттів… Стерто всі межі… Без зайвих слів… Зрушено вежі! Носферату тепер На шаховім полі… Без крові мінерв… Насолода без болі… Тут немає пожежі, Тут лише запальничка. Не потонуть в безмежжі… Лігво сердець - верхня поличка...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Не втрачає суті. Дай Боже, щоб вона була завжди. Мріяли розбудувати Україну. Тепер мрії помінялись місцями. НА першому місці ВИЖИТИ І ЖИТИ!! А далі вже ВІДБУДУВАТИ. І лиш тоді
у Вас 
0
А у вірші описано гарно. 