Дружині

            Дружині

Пробач мені мою мовчазність,

За глухоту мені пробач.

Пробач принишклу непоказність

Моїх здобутків і невдач.

Прости мені за нерішучість,

За існування без стремлінь.

Прости за те, що нетямучий

І безпорадний, навздогін.

За образ мій непоказовий,

Серед підлесливих гостей, -

Не відрікайся від любові,

Що рветься в мене із грудей.

Не кинь мене напризволяще,

Мов непотрібну, з часом, річ.

Хоч розбігаються ще кращі

Від нас подружжя навсібіч.

Навчи себе мене кохати

Очима, спухлими від сліз.

За наший гріх таку розплату

Я у життя твоє приніс.

Не лай тихенько безнастанно

Мене на свята, чи у піст.

Моє засмучене кохання, -

Мого буття нещадний зміст!..