Ти сидиш одна..навколо тебе нікого нема В кімнаті тиша а ти сумуєш й плачеш в темноті І тихенько думаєш:"Чому так не щастить мені?" І твої сльози потихеньку падають вниз І не уявляєш, що у всьому винен твій каприз Твій егоїзм, твоя гординя, твій обман А спочатку ж заводила всіх ти в дурман Була впевнена в собі й думала що ти не сама Та вмить все це зникло і зовсім нема... Мала багато прихильників ти, Та не цінувала, лиш палила мости Ось тепер маєш, чого досягла: Ти сидиш одна..навколо тебе нікого нема...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
