ВІКТОРУ КУЧЕРУКУ - Вірші про друзів

Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Did • 07:48, 13.11.2010 [Лінк на твір] Я - благополучний, Ніби все прекрасно. Але крикну гучно - Чую голос власний. Поблизу нікого Навкруги не чути. Кинуся прожогом У основу суті. Занурюся носом У єства глибини, Бо не знаю й досі Самоті причину... 1Спам 2 Валькірія • 11:16, 13.11.2010 [Лінк на твір] У єстві глибинах, У основах суті Прагнемо щоднини Сенс життя збагнути. По колючім терні Ходим голі й босі, Оминаєм скверну, П'єм цілющі роси. У пустелях світу Йдуть холодні зливи, Ми ж - неначе діти, Вперто вірим в диво. У світах омани Знов шукаєм правди, На сердечні рани Прикладаєм зради. У самотніх душах Вітер лютий свище, Досі невмируще - В нас поволі нищить. Гонимось за щастям, А знаходим втому. Чуєм голос власний, Та не знаєм - хто ми? Ходять манівцями, Про святих забувши, Котяться до ями Наші грішні душі... Так бредемо кволі Попід небом синім В лабіринтах долі В пошуках Людини... :rotfl: 0Спам 3 45tom • 00:00, 14.11.2010 [Лінк на твір] Хороші слова!І я до них(з вашого дозволу) приєднуюся! 0Спам 4 Валькірія • 14:51, 14.11.2010 [Лінк на твір] Приєднуйтесь, ось у нашому гурті на одного бійця побільшало! 0Спам 5 Did • 22:48, 14.11.2010 [Лінк на твір] Сумно, що тільки на одного... 0Спам 6 Валькірія • 23:24, 14.11.2010 [Лінк на твір] Вікторе, кількість - не головне! Хіба для щастя потрібно багато людей?...

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі