До тебе
А стежина,мов блискавка в небі,
По – під листям
шмигнула кудись…
Я по ній
поспішаю до тебе
Як у
юності,мила,колись.
А стежина,мов
річечка ллється…
Пригубити хоч
трішечки б чар.
Ти послухай,як
серденько б*ється
Від любові,з
грудей -- аж до хмар.
А стежина
батурою хлище.
Із життя
викреслює дні…
І до тебе все дальше і вище…
Не дійти вже
,кохана,мені.
|