Закриюсь замками від стислого болю Віддамся у руки плескатій журбі Комічно відпущу минуле на волю І враз підкорюсь, скоро осінь, дощі Закриюсь замками на вічності часу Не відчинить ніщо їх, лиш твої ключі Щоденно й насильно шукаю я пастки Вже закрити кордони до серця хотів Закриюсь замками від цноти кохання Відкрию для себе вже іншу мету Зітру все моє, що душило проханням І полину фатально у сон наяву
|