Він нашу мову засвітив... (Присвячено пам`яті Тараса Григоровича ШЕВЧЕНКА)

Він нашу мову засвітив,
Великий геній України,
Багато віршів присвятив,
Він нашій рідній Батьківщині.

Про долю бідних кріпаків
Про матір, дружбу і любов.
Він виливав все на папір,
Страждання, горе, почуття…

І у кайданах, і в солдатах
Не припиняв він виливати,
Любив матусю Батьківщину –
Він нашу рідну Україну.

І сам він пестив і ліліяв,
Точив і обробляв її,
Та нашу мову калинову –
Як Прометей він засвітив.

Власні думки він виливав –
Щодо царя, тієї влади,
Картин багато малював –
З життя свого, про свій народ.

Кобзарем був, і є, і буде,
За те що мову засвітив.
І пам`ятайте його люди –
Він геній світу, він Кобзар.