Привіт тобі, люба родино! Привіт із далекого краю. Напевно в вас осінь надворі, А тут? Тут весна ще буяє. А тут кожний ранок, як встану, Мені соловейко співає І гарно, так мило, як гляну. Та от тільки щастя немає. Немає його, не знайшов я Отут, в техногенному «раю», На цій широчезній дорозі, В цій темряві лютій... Згасаю. *** І пишу листа тій родині, Що й гадки про мене немає. Я вигадав її в цій днині, А, може, і є десь ? Хто знає? І дюжина все ж набереться: Таких, хто тут щастя шукає. Заради кількох них зведеться Цей труд, що Добро величає.
|