| * * * Ти знаєш про мене все,
Та сказав, що я літо рясне,
А я осені вічний сум
І дощів перламутровий струм. Вік би слухала голос твій
Як сонату весняних надій,
Та слова твої щирі й палкі
Часом думи плекають гіркі. Ти знаєш про мене все,
Та в розлуці, що час нам несе,
Де подітись, куди маю йти?
Цього знати не хочеш ти.
| 
у Вас 
0
