Чи є пророк, щоб був не від Творця? Чи сонце є, яке би не світило? Так і не має генія-митця, Із уст якого Боже б не сходило. А коли й є, то він не від Творця. Не сонце це, якесь нічне світило. І навіть він – не ранішня зоря. Лише блудливе, місячне страшило. Бо з уст його не слава, а іржа. В очах - не іскра, вигоди зубило. В рядках не правда, а гірка смола. Таке собі, словесне мотовило. Ну а поет запалює серця. І не лукаво чинить це, а щиро. Його слова вертають до життя. Талановито, мудро, справедливо.
|