Брату

Не все складаеться,
По рiзному буває,
Життя людей тернисте i крихке,
Бува хтось губить, а чи розбиває,
Це дiйсно боляче,
та це iще не все.

Це не кiнець,
Життя складнiша рiч,
Кинь виклик, брате, невблаганнiй долi,
Я знаю, що на серцi темна нiч
Та все, повiр,
у божiй волi.

Ти сам себе зумiй перебороть,
Звичайно гiрко мрiю ту втрачати
I ту дорогу...
що пойшли по нiй у двох,
Та краще так,
Чим зрадою вбивати.

Були часи щасливi i яснi,
Та в цьому свiтi,
Як i все не вiчне
I новi втрати,
Як гiркий полин,
Торкає серце незагояне i грiшне.

Та що поробиш,
так у нас в людей,
Трапляеться повсюди, хтось тай лишнiй,
Розбитi долi, крах своiх iдей...
І що попереду?
Знає лиш Всевишнiй.

Та поки сили є
I грає в жилах кров,
Допоки ми ще не столітні старці
Вставай з колiн i подивись довкола,
А ми сьогоднi вип"ємо по чарцi.