солдат

Там бій і біль, надія, страх,

Там висвист куль, сльоза в очах,

Товариш зранений і - гнів,

Великий гнів на ворогів.

І той окоп, і той намет,

І той снаряд, і кулемет,

Ненависть грізна, з горла крик...

Солдат в бою тім не поник.

Він ось, снаряд, і ось замах

Із гнівом-злістю у очах.

Вогненний вибух прогримів-

І стало менше ворогів.

За рідний дім і за батьків

Чим міг фашистам відплатив.

А танки йдуть - за рядом ряд.

Граната ось. І автомат.

А танків тих - не менше ста,

А їх громаддя все зроста.

Ні відступить - все навкруги

Суціль обсіли вороги.

А встав у ріст - чи то живі,

Чи мертві - все лежить в крові...

І відступать нема куди,

І не до річки - до біди...

Упав, щоби уже не встать,

Щоб Травень вже не святкувать...

Ми памятаємо завжди

Твої страшні, герою, дні.

За перемогу на війні,

Солдате, дякуєм тобі!