Деякі мої друзі не відмовляють собі часом у задоволенні споряджати мене кількома корисними мудрими порадами. Вони впевнені, що я заслуговую на краще, тільки не використовую свої можливості, упускаю шанси... “Долю можна змінити!” – запевняють дружнім хором мої благополучні друзі.. Я не ображаюсь на них, адже вони люблять мене і щиро хочуть допомогти. Та тільки ніяково посміхаюся у відповідь і відчуваю поруч підбадьорливо- хитрувату усмішку своєї Долі. Звідки кому знати, що ми з нею давно вже союзниці.
Дякую, що так творчо підійшли у прочитанні мого етюда, завдяки чому ознайомилася "по діагоналі" з форумом сайту. Думаю, для втілення цієї ідеї треба мати трішки більше часу. І маленький нюанс: до "щоденника", як такого, навіть в юності скептично ставилася, напевне, я не надто відверта особа стосовно особистого...
Я рада, що саме Вам сподобалося, бо мене кілька днів гнітив перший рядок Вашого вірша "Кінець". Знаєте, як багато потрібно часу, щоб зрозуміти сенс такого виразу і скільки зусиль докласти, щоб стати союзницею своїй Долі. І тоді всі ті лабіринти життя, які Ви описуєте, на нагадуватимуть фільми жахів. Оптимізму!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання