Мені іти…
Мені іти до тебе та й іти
Поміж
галактик,снів і пересудів,
Чекать,коли
життя зведе мости
За вироком сліпих,
байдужих суддів.
Ти
недосяжна,годі сподівань,
Я за тобою тінь
й нічого більше…
Букет фіалок в морі сподівань…
В самотності,
обом, чи буде ліпше?..
Мені іти до тебе
та й іти,
В країну мрій,в душі цілинне поле…
О,найпрекрасніша
богине,Ти –
Моя невидима,
всесильна Доле.
|