***

Любов і зваба, дивним сном

окрилює таємне наше,

це мов до країв повна чаша,

до країв повна... із вином.

Не пий повільно, бо навмисне

їх безліч буде на віку,

але ж не те, не до смаку

вино застояне, що кисне.

Не випий швидко, необачно.

Згориш у юності, й зарано 

впадеш безпомічним і п"яним,

із чашею на здачу.

Кохання й зваба, мов напій

твоїх бажань, що без упину

до серця проситься і лине,

лиш дозу вибрати зумій.