Я маю писати про щастя,
Хоч зовсім невесело нині.
Мене непокоять напасті
І ставить життя на коліна.
Вже ломиться старість у двері,
Прийшли болячки хто знай звідки.
Не хочу, щоб вірш на папері
Моїм негараздам був свідком.
Я можу сьогодні упасти,
Щоб інший підвівсь без вагання.
Спішу написати про щастя,
Бо вірю в його існування.
|