українська мова... безмежна,наче зорі така мелодійна і чудова- у розмові, вірші і творі. Серед степів широких, серед зеленої діброви, серед хмар високих народилась українська мова. Народилась,наче сонце, що освітило Україну й заглянуло у віконце до кожної хатини. І народ наш розбудило, словами до нього заговорило: - Не спи,козаче, час прийшов - на визнання і любов. І росла вона під колючим тином, в убозій хаті під вікном, росла маленька,як дитина на пшениці із серпом. Росла голодна та убога, вільною та в кайданах, росла-бо дана від бога для України, для нас. І пташкою понеслась по просторах України, води живої в Дніпрі напилась та заспівала на калині. І той українець із нас, хто лелеє рідну мову, бо святий наш Тарас, святе кожне слово.
Гарні слова Ви знайшли для вираження своєї любові до мови, чи не пробували Ви писати прозові замальвки? Тут, як на мене, вона була б доречнішою.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
