У ЛІСІ БІЛЯ ДУБА МОЛОДОГО
ПРИСІВ ЮНАК ВІДПОЧИТИ,
ВІН ІЗ ЛЮДУ Є ПРОСТОГО
І З КОХАННЯМ, ЩО НЕ ВБИТИ. РАПТОМ БАЧЕ:
СОЛОВЕЙ ДО НЬОГО ЗАГОВОРИВ:
- ЧОМУ СУМУЄШ ТИ, КОЗАЧЕ,
ЧОМУ В СЕРЦЕ СУМ ВПУСТИВ? -НЕЩАСЛИВА МОЯ ДОЛЯ-
ЗАГУБИВ Я ДІВЧИНУ СВОЮ,
НЕ ПО СВОЇЙ, ЧУЖІЙ Я ВОЛІ
ТЯЖКУ НОШУ ЦЮ НЕСУ. - НЕ СУМУЙ, МІЙ СОКОЛЕ, -
Я ТОБІ ДОПОМОЖУ,
Я НА ДЕРЕВІ ВИСОКОМУ
ЗРАНКУ ДО НОЧІ СИДЖУ. ВИДНО МЕНІ ВСЮДИ,
ВИДНО МЕНІ ВСІХ
І БАЧИВ ЯК ЗЛІ ЛЮДИ
ВЕЗЛИ ДІВЧИНУ НАСМІХ. ДЕ, КУДИ? ЮНАК ПІДВІВСЯ,
ДО СОЛОВ'Я ПРИЛЬНУВ.
Я ВСЮДИ ВЖЕ ДИВИВСЯ-
ГОРИ І ЛІСИ ПРЕВЕРНУВ. - ЗІ МНОЮ Ж ПОЛЕТІЛИ,
ТУТ ЗОВСІМ НЕ ДАЛЕКО,
УХОПИВ ХЛОПЦЯ, ЩО Є СИЛИ
І ПОНІССЯ СОЛОВЕЙКО. БАЧИТЬ: ВОГНИЩЕ ПАЛАЄ,
КРАСА ДІВОЧА ТАМ ГОРИТЬ,
СЕРЦЕ ХЛОПЦЯ КАРАТАЄ-
ВІН СОЛОВ'Ю КРИЧИТЬ: - ВІДПУСТИ МЕНЕ,МІЙ ДРУЖЕ,
БУДУ КОХАННЯ РЯТУВАТИ.
- ВИСОКО ТУТ ДУЖЕ,
ТРЕБА НИЖЧЕ ПІДЛІТАТИ. НЕ ВИТЕРВІВ ЮНАК, НЕ ЗМІГ-
ВИРВАВСЯ Й НА ЗЕМЛЮ ВПАВ
І РОЗБИВСЯ БІЛЯ НІГ
ТІЄЇ ДІВЧИНИ,ЩО КОХАВ. А ВОНА ЗАКРИЛА ОЧІ
Й У ВОГНИЩЕ СТРИБНУЛА.
- БЕЗ ТЕБЕ ДНІ І НОЧІ
НАВІКИ Я ЗАБУЛА. НЕ ЗМОЖУ ЖИТИ З ТИМ,
ЩО ТЕБЕ ПОРЯД НЕ МАЄ
І ТЕПЕР ЛИШ СОЛОВЕЙКО ЇМ
БІЛЯ ДУБА СПІВАЄ.
| 
у Вас 
0
