На краю мрії – криги холодної, Посеред шалу ріки повноводної Страшно буває. Берег то близько, то легким маревом, Небо то чорне, то світлим заревом,– Ніби щось знає. На краю мрії – скелі високої, Над глухим зовом прірви глибокої Легко буває. Птахом у небо, в безодню каменем, Чи сиротою у світ неприкаяним,– Хто відгадає? На краю мрії – слова безжального, Сміху колючого, плачу прощального Байдуже буде. Погляд порожній, все передбачено, На душі пусто, ніби щось втрачено,– Хай кажуть люди...[c]
|