Я дихати почну у повні груди, як той,що тоне,за останній вдих - за тебе,за життя хапатись буду, як спраглий за один ковток води. У Всесвіті нема такого світу, де вдосталь волі було би мені і досить сміху,щоб сповна радіти і радістю ділити твої дні. немає на землі такого цвіту, що надихає,як твоє життя, у Всесвіті прекраснішого світу нема,як той,що звуть твоїм ім'ям.
Людо,дихай у повні груди і читай йому цей вірш.Якщо він вхопиться за нього,*як спраглий за один ковток води8,то ти досягла мети.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0