| * * * Не плач, моє серце, не плач,
Світанок зорю вже стріча.
Пробач, якщо можеш, пробач...
Стікає сльозами свіча.
Хай смуток розтане, мов ніч,
Хай горе підхопить ріка.
Згадаю тебе, певна річ...
Сльозою берізка стіка. Не плач, моє серце, не плач,
Я з світом тепер не в ладу,
Мій спогад як в’язень-втікач,–
Куди б не сховався – знайду.
Таємна відродження суть:
Накриє весна береги –
Заплачуть безсило й стечуть
Рясними сльозами сніги. Не плач, попри біль і жаль,
Відступлять хай думи гіркі...
Виймає десь душу скрипаль,
Шепоче слова хтось палкі...
Ранкова земля вся в сльозах
Вмивається й знову цвіте,–
Ще вогник засяє в очах,
Мов сонце з небес золоте... Не плач, моє серце, не плач.
| 
у Вас 
0
