Запліснявілий лютий,
Заліплений снігами,
Розбурханий, роздутий
Зимовими вітрами,
Нервує і лютує -
Продовжує війну.
Та, задарма, - блефує,-
Бо чути вже Весну:
Дзвенять її потоки,
Від руху тане сніг.
Лавиносхожі кроки
Її приносять біг.
Тепла весняні руки
Долають холод-штам,
Тому нервовий лютий -
Кінець зимових драм.
Драми вони постійні винуватці наших негараздів, завжди, в любий час можна знайти і драму, і комедію, і т.д. хочеться цікавіших, щоб "в душі вогонь", та не "душа у вогні".
Пане Олександре, лютий він різний: в Житомирі свій, в Хмельницькому свій. Ковток тепла і народжується вірш. Але згадайте народну мудрість - прийде ще лютий, спитає в що ти взутий. Як ось зовсім скоро. але ж... кінець всім зимовим драмам буде.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
