Питаю в себе: "Чи здурів?" Чи може просто втратив мозок?.. Пишу слова, пишу рядки і відчуваю як не можу Сповнить жагу своїх думок, Бажання дійсного, палкого - Зробити той шалений крок, Що так бентежить бідний розум... Але чомусь держу межу, Для чого, Господи, для чого? Мабуть я зараз закричу І виллю душу - скажу: ДОСИТЬ! Хотів раніш долати шлях Я самотужки, без кохання, Без пари вірної життя, Без миті млосного зітхання. Гадав, що потім, як знайду Себе у світі, у достатку, Візьмусь за справу молоду - Знайду кохану, але раптом ... Тепер відчув цю дивну річ. Це почуття, що так накрило Своїм теплом...теплом своїм І зігріває - просто диво! Одне лише її ім'я, Одна лиш думка десь блукає. Я вибрав правильне життя! Я вибрав ту єдину ЗАЮ)))))
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
